Сторінка мед.працівника

Можливі наслідки відмови від вакцинації

Зовнішнє епідемічне благополуччя останніх років, коли на тери­торії України не спостерігалося спалахів інфекційних захво­рювань, які здебільшого призводять до інвалідизації і смерті, вплинуло на зростання кількості батьків, які відмовляються вак­цинувати своїх дітей. Певна роль у формуванні цієї тенденції на­лежить представникам руху проти щеплень, які в засобах масової інформації активно заперечують ефективність і безпеку вакцина­ції. Унаслідок - охоплення вакцинацією в Україні недостатнє для створення достатнього імунітету населення, який захищає від спа­лахів керованих інфекцій - дифтерії, поліомієліту, кашлюку, кору тощо.

Небезпека масової відмови від вакцинації підтверджена ба­гатьма прикладами розвитку епідемічних спалахів у країнах, зна­чна частина населення яких вважала, що ризик захворювання і смерті від деяких інфекцій давно минув. Так, у Великій Британії в 1970-80-ті рр. знизилося охоплення вакцинацією проти кашлю­ку з 81% до 31%, що призвело до епідемії. В Англії і Уельсі щорічно хворіли понад 200 тис. осіб і гинули не менше ніж 100 дітей на рік. Хвороба пішла на спад після підвищення охоплення вакцинацією до 90%. У Швеції з тієї самої причини з 1979-го по 1996-й рік 60% дітей країни захворіли на кашлюк. Ситуацію виправила лише масо­ва вакцинація.
У США в 1992-2000-му рр. зареєстровано 386 випадків захворю­вання на правець - інфікувалися 15 дітей, 12 із яких не були вакци­новані через відмову батьків.
У Голландії в 1999-2000-му рр. спалахнула епідемія кору. Було зареєстровано 3 250 випадків кору, з-поміж них 650 - тяжких з роз­витком енцефалітів у п'яти випадках і три летальні наслідки серед тих, які знехтували вакцинацією.
У країнах СНД в 1990-99-ті рр. вирувала епідемія дифтерії: за­хворіли більше за 150 тис. осіб, близько 5 тис. людей померли. Зо­крема, в Україні за цей період захворіло 19 тис. осіб, 696 із яких по­мерло.
Порівняно нещодавні події, пов'язані зі зниженням охоплен­ня вакцинацією від дифтерії, які призвели до жертв, яких моглоі не бути, досить швидко забулися, і все більше молодих батьків легко відмовляються від вакцинації дітей, вважаючи, що «їхніх ді­тей це омине». Однак, у 2007-2008-му рр. в Україні 141 особа за­хворіла на дифтерію, серед яких 31 дитина, і 8 осіб померло. Ін­фекція не відступила, і за зниження рівня імунітету населення відмова від профілактичних щеплень може обернутися новою епі­демією.
У 2002-му році Всесвітня організація охорони здоров'я [В003] сертифікувала Україну як територію, вільну від поліомієліту. Проте і сьогодні є реальна загроза поширення в країні «дикого» вірусу по­ліомієліту в разі його завезення з інших територій. Цей процес може спровокувати як зниження кількості імунізованих проти поліомі­єліту дітей, так і збереження захворюваності на поліомієліт в енде­мічних країнах. У 2009-му р. в Афганістані, Індії, Нігерії і Пакистані зафіксовані 1 424 випадки цієї хвороби. Враховуючи міграційні про­цеси, жодна країна не застрахована від завезення «дикого» вірусу поліомієліту.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Захворювання на поліомієліт - невиліковне, йому можна лише запобігти. Більшість людей, які перенесли це захворювання, залишаються інвалідами на все життя, і значна частина хворих - помирають.
Усю трагічність цих тверджень і гіркоту втрат відчули на собі батьки дітей, які захворіли в Таджикистані, де в 2010-му р. було за­реєстровано 711 випадків поліомієліту, що супроводжувався розвитком паралі­чів. Більшість хворих, до 89%, - діти від народження до п'яти років, тридцятеро дітей померло. З 2002-го р. територія Та­джикистану вважалася вільною від полі­омієліту, однак зниження рівня вакцина­ції впродовж останнього часу і завезення «дикого» вірусу поліомієліту в цю країну призвели до епідемічного спалаху і трагічних наслідків.
«Дикий» вірус поліомієліту - це природний вірус. Вакцинний штам - це ослаблений вірус поліомієліту, який відрізняється від «дикого» кількома геномними мутаціями.
Останніми роками в Україні зафіксоване збільшення рівня за­хворюваності на кір. Близько 45 тис. осіб захворіло під час спалаху в 2005-2006-му рр. У 2005-му р. в Україні виявлено 89% всіх випад­ків захворювання на кір в Європейському регіоні. За даними ВООЗ, в 2011-му р. у глобальних масштабах відбулося 158 тис. випадків смерті від кору, зокрема і серед дітей до п'яти років. Більшість ле­тальних наслідків кору відбувається через ускладнення:
• енцефаліт;
• тяжка діарея і пов'язана з нею дегідратація;

• тяжка пневмонія.
Менінгіти належать до п'яти основних причин смерті дітей ві­ком до року в Україні.

Одним із основних збудників менінгіту є НіЬ-інфекція. Щороку в Україні реєструють до 2 тис. випадків захво­рювань на бактеріальний менінгіт, більшості з яких можна було запобігти шляхом щеплення проти НіЬ-інфекції.
Ще одним захворюванням, від якого можна захиститися за до­помогою щеплення, є краснуха. У дітей хвороба зазвичай перебігає в легкій формі, а от у вагітних на ранніх термінах може призводити до смерті плода або синдрому вродженої краснухи, що проявляєть­ся ураженням мозку, серця, очей і вух. За даними статистики, біль­ше 78 тис. людей в Україні захворіли на краснуху в 2004-2008-му рр. і більше 50 тис. із них - діти. Також були виявлені випадки красну­хи у вагітних, не щеплених жінок з наступним розвитком вродженої краснухи у дітей.
Останнім часом в Україні значно зросла захворюваність на каш­люк. Більше 9 тис. дітей захворіли в 2004-2008-му рр., і 6 із них - померли. Особливо небезпечний кашлюк для дітей віком до шести місяців, оскільки у них часто розвиваються важкі ускладнення, як- от: пневмонія, енцефалопатія, ателектази та емфізема легень.
Донині в нашій країні є епідемія туберкульозу. Згідно з даним статистики, щодня в Україні 82 особи інфікуються, а ЗО - помира­ють від цього захворювання. Серед жертв туберкульозу - чимало дітей. Доведено, що вакцинація знижує число смертельних випадків від туберкульозу серед дітей.
Отже, вакцинація дає змогу не лише запобігти розвитку інфек­ційних захворювань, а й зменшити тяжкість їх перебігу і ускладнень, мінімізувати ризик летальних наслідків. Проведення профілактич­них щеплень зменшує ризик виникнення епідемій, забезпечує за­хист як дітей, так і дорослих від найбільш поширених і небезпечних інфекцій.

__________________________________________________________________

ГІГІЄНА

1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна - це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.

ХАРЧУВАННЯ

1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування - одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
11.Серйозним недоліком харчування є "прихований голод" - дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі - вихід з даної ситуації.
12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

ЗАГАРТУВАННЯ

1. Використовуйте природні засоби оздоровлення та загартовування.
2. Загартовуйтесь разом з дитиною.
3. Пам΄ятайте, що загартовування впливає на загальний стан здоров΄я та поведінку дітей, дає позитивний результат тоді, коли гартувальні процедури проводяться в певній послідовності, чітко дозовані й систематично повторюються.
4. Не забувайте, що систематичне загартовування допомагає організму боротись із захворюванням, особливо із застудними.
5. Домагайтеся розуміння дітьми настанови: усьому свій час. Привчайте дітей дотримуватись рухового й повітряного режимів, постійного часу сну та приймання

їжі.
6. Забезпечуйте щоденне перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погоднім умовам.
7. Здійснюйте загартовування сонячним промінням. Тривалість прийняття сонячних ванн від 3-4 хвилин до 15 хвилин.
8. Проводьте водні процедури (обливання ніг та тіла, вологе обтирання рукавичкою або рушником).
9. Не забувайте, що ходіння босоніж - це засіб загартовування організму та зміцнення здоров΄я.
10. До ходіння босоніж дитину треба привчати із раннього віку. Починати улітку за температури повітря, не нижчої від 24 градусів.
11.Поєднуйте ходіння босоніж зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води.
12.Пам΄ятайте, що гарячий пісок і асфальт, гостре каміння та шлак, соснові шишки й голки діють на дитячий організм, як сильні подразники, а теплий

пісок, м΄яка трава - заспокійливо.

__________________________________________________________________

ЩО ТАКЕ ВЕСНЯНИЙ АВІТАМІНОЗ (ГІПОВІТАМІНОЗ)?

Звичайно, це авітаміноз - гостра нестача вітамінів в організмі, яка завжди переслідує нас навесні. Точніше, ця проблема правильно називається гіповітаміноз - нестача вітамінів, тоді як авітаміноз - їх повна відсутність. Однак навіть медики для позначення цього явища часто вживають саме слово «авітаміноз», ну а для нас головне - дізнатися, як з цим явищем боротися.

Навіть якщо в організмі не вистачає всього одного вітаміну, це веде до вельми неприємних наслідків: порушується освіта необхідних ферментів, обмін речовин, виникають хронічні захворювання. І незважаючи на те, що в наших магазинах і супермаркетах круглий рік продаються свіжі овочі, а аптеки пропонують багатий асортимент вітамінів, ми продовжуємо відчувати їх нестачу.

Профілактика та лікування авітамінозу. Як впоратися з авітамінозом?

Як впоратися з авітамінозом? Взагалі-то краще до нього не доводити - адже запобігти його цілком можливо. Основне правило - збалансоване харчування, що забезпечує наш організм всіма необхідними речовинами: вуглеводами, білками, жирами.

Перш за все, взимку не варто пускати на самоплив харчування, і переходити на макарони, рис, м'ясо та здобні булочки. Але якщо вже так сталося, то хоча б навесні дозвольте вашому організму отримати більше натуральних вітамінів, мінералів і клітковини. Їжте каші, але не білі, а гречану, вівсяну, перлову і ячну; рибу, а також всі овочі, фрукти та зелень, які зможете придбати.

Харчування проти авітамінозу

Переважно навесні використовувати не свіжі овочі, а заморожені. При "заморожуванні в них максимально зберігаються всі вітаміни та мікроелементи, тоді як у свіжих овочах, всю зиму зберігалися на складах і базах, від них залишилася тільки назва. Використовуйте домашні заготовки, але не консерви, а варення, соління, сушені та заморожені ягоди, овочеві та фруктові соки: морквяний, капустяний, яблучний. Вітаміни повинні надходити в наш організм щодня - запастися ними про запас не вийде.

Симптоми і ознаки авітамінозу. Вітаміни та авітаміноз

Коли в організмі не вистачає вітаміну А, то починає сохнути і лущитися шкіра, червоніють і сльозяться очі, погіршується зір. Якщо частіше вживати хоча б печінка, вершкове масло, червоні і жовті овочі та фрукти, то можна частково заповнити недолік цього вітаміну.

Дуже важливими для організму є вітаміни групи В. Від головного болю і проблем з роботою кишечника нас позбавить вітамін В1, що міститься горосі, злаках і кисломолочних продуктах.

Вітамін В2 необхідний для участі у процесах метаболізму і для нормальної роботи багатьох систем: травної, нервової, серцево-судинної. Беручи участь в роботі печінки, цей вітамін допомагає нормальному процесу кровотворення. Міститься в сирі, сирі, м'ясі, печінці та нирках, гречаній і вівсяній крупі, цільному молоці і бобових.

Їжа, багата білками - горіхи, квасоля, куряче м'ясо, яловичина, риба, а також перець і картоплю, забезпечує нас вітаміном В6. Він необхідний для нормальної роботи мозку, формування червоних кров'яних тілець, і дозволяє нам завжди відчувати себе спокійними і врівноваженими.

І ще один важливий вітамін цієї групи - В12. Якщо у дівчат і жінок тривалий час не вистачає цього вітаміну, то це може загрожувати безплідністю, а також захворюваннями шлунка і кишечника. Вітамін В в достатній кількості міститься в жирній рибі, м'ясі, нирках і печінці.

Звичайно, не можна обійти увагою такий важливий, життєво необхідний вітамін, як аскорбінова кислота - вітамін С. Його нестача в організмі загрожує загальним виснаженням і слабкістю, нездатністю до опору впливів агресивного зовнішнього середовища. Навіть найпростіша інфекція може викликати у людини, що страждає нестачею цього вітаміну, важке захворювання. Спостерігається також схильність до постійних носовою кровотеч і крихкість кісток.

Вітаміну С багато в чорній смородині, обліписі, шипшині, болгарському перці і цитрусових, зеленому горошку і зеленому цибулі. Мало хто знає, що в картоплі, що вважається передусім джерелом вуглеводів і крохмалю, вітаміну С може міститися навіть більше, ніж в апельсинах. Звичайно, мова йде про екологічно чистому картоплі, або хоча б вирощеному без хімічних надмірностей.

Не слід також допускати браку вітаміну D - вітаміну, «народженого світлом», так як це може призвести до втрати кальцію, що для жінок абсолютно неприпустимо - адже відомо, що остеопороз - це переважно жіноче захворювання. Жирна риба, печінка тріски, яйця та вершкове масло допоможуть завжди підтримувати оптимальний баланс цього вітаміну в організмі. Не забувайте також частіше бувати на сонці - адже назва вітаміну D говорить сама за себе.

Як зберегти вітаміни і мінерали в продуктах?

Як зберегти в продуктах максимальну кількість корисних речовин під час їх обробки і приготування?

Овочі можна їсти разом з шкіркою, а якщо це неприйнятно, то треба чистити їх ножем з нержавіючої сталі. Не потрібно тримати приготований салат або вінегрет в холодильнику - не готуйте їх заздалегідь, а з'їдайте одразу після приготування. Дрібно порізані овочі втрачають більше вітамінів. Саме тому відварена картопля на 50% корисніше картопляного супу.

Готуйте овочі на пару, або запікайте - так у них збережеться більше вітамінів і мінералів. У крайньому випадку, відварюють їх в емальованій каструлі. Перед приготуванням Не замочуйте овочі у воді - вітаміни залишаться в ній, і ваш організм нічого не отримає.

Запасайтеся енергією, вживаючи більше горіхів і насіння, а замість білого хліба привчите себе до хліба з борошна грубого помелу та висівки.

Незважаючи на те, що ви намагаєтеся збалансувати харчування, не забувайте про полівітамінних комплексах, так як вміст вітамінів в продуктах сьогодні зовсім не те, що кілька десятиліть тому. Для прикладу: щоб отримати повну добову дозу вітаміну С, треба з'їсти 16 апельсинів або 12 лимонів, що досить важко виконати.

Бажано, щоб вітаміни були натуральними, а не синтетичними, так як більшість синтетичних вітамінів погано засвоюється нашим організмом. Купуючи вітаміни, пам'ятайте - краще, якщо вони мають усі необхідні сертифікати та проходять клінічні випробування, як і лікарські препарати. В іншому випадку ви ризикуєте тільки нашкодити своєму організму.

__________________________________________________________________

Вітаміниі здоров'явашоїдитини.

Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР).

Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з'являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється. Джерелом вітаміну D служить риб'ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин.

Вітамін Е активізує діяльність м'язів. Він міститься в рослинних оліях, молоці, яєчному жовтку.

Вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до захворювань. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо) Багатими на цей вітамін є : шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.

Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи , надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м'ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі.

Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору. Джерелом вітаміну А служить печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп. Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні організму. В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.

__________________________________________________________________

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ АЛЕРГІЯ?

Сьогодні алергія - одна з найпоширеніших проблем дитинства. Чи можна звести її ризик до мінімуму? Як лікувати хворого малюка? Є таке поняття - раціональне веління вагітності. Мама повинна всі дев'ять місяців, буквально кожен день, співвідносити свою поведінку з потребами майбутнього малюка; відмовитися від багато чого, що подобається їй, але може зашкодити дитині.

Банально, але факт: для майбутньої дитини життєво важливий здоровий спосіб життя мами, її відмова від куріння, у тому числі і пасивного.

Вагітним жінкам, схильним до алергії, необхідно виключити контакт з алергенами, правильно харчуватися, менше лікуватися медикаментами. Майбутнім мамам, яким у силу їхньої професії доводиться часто контактувати з алергенами (працівникам хімічної, фармацевтичної, хутряної, борошномельної промисловості, перукарям, пекарям і т. д.), потрібно задуматися про те, як перебудувати свій робочий графік у період очікування дитини. Що робити якщо у дитини алергія і як бути - ми підкажемо.

Чи передається алергія у спадок?

У 80% дітей, що страждають алергічної хворобою, обтяжений анамнез. Якщо і мама, і тато - алергіки, то ризик розвитку захворювання у дитини складає 60-80%, якщо тільки один батько - 45-50%, Ризик алергії у дітей здорових батьків може досягати 10-20%.

У якому віці і як вперше проявляються алергічні реакції?

Найбільш ранні симптоми алергії (у формі реакції на їжу) з'являються незабаром після народження дитини і досягають свого піку до середини першого року життя . На цьому тлі часто спостерігаються симптоми атонічного дерматиту; максимум їх доводиться на однорічний вік. У дітей старшого віку прояви харчової алергії та атопічного дерматиту зустрічаються рідше. Основні клінічні прояви атонічного дерматиту - шкірний свербіж і характерні запальні зміни (почервоніння, сухість, лущення, потовщення) шкіри, сліди розчухування на обличчі, шиї, волосистої частини голови, в складках шкіри, на ліктьових згинах, в підколінних ямках. Симптоматика залежить від віку. Атонічного дерматиту часто супроводжують захворювання шлунково-кишкового тракту. Важливо пам'ятати, що шкірний свербіж - симптом дуже багатьох захворювань; діагноз може поставити тільки лікар після очної консультації. Пізніше з'являється респіраторна атопія. До шести-семи років на перше місце за поширеністю виходить бронхіальна астма. У пубертатному періоді "лідирує" алергічний риніт.

Які зовнішні прояви алергії?

З боку шкіри - свербіж і характерні запальні зміни; з боку очей - свербіж, запальні зміни, сльозотеча; з боку носа - свербіж, чхання, закладеність носа і характерні відокремлювані, а також сухий кашель, утруднене дихання, набряки.

Які найбільш поширені форми алергії ?

Атопічний дерматит, алергічний риніт, бронхіальна астма, поліноз, набряк Квінке, кропив'янка, харчова і лікарська алергія.

Що ви порадите батькам маленького алергіка?

При атопічному дерматиті потрібно стежити, щоб шкіра малюка не стикалася з синтетичними і вовняними матеріалами, одяг повинен бути тільки з бавовняної тканини. Прати речі малюка потрібно простим милом або спеціальними гіпоалергенними миючими засобами. Купати дитину промінь шиї дитячим милом. Домашній пил, пилок рослин, шерсть домашніх тварин, засоби для прибирання квартири - крихітку оточує велика кількість потенційних небезпек. Потрібно постаратися звести їх до мінімуму.

Які головні міфи про алергію, з якими найчастіше стикаються недосвідчені батьки?

Чомусь вважається, що якщо в дитинстві не було алергії, то вона і пізніше не з'явиться. У хворобі дитини часто бувають, винні самі батьки, тому що не дотримуються вимог первинної та вторинної профілактики алергії.

__________________________________________________________________

Дитячі хвороби

Вітряна віспа

Вітряна віспа - інфекційне захворювання, що викликається дуже заразливим вірусом, який поширюється повітряно-крапельним шляхом, а також через прямі контакти з виділеннями дихальної системи або рідиною, що міститься в шкірних висипаннях заражених людей. Вітряна віспа передається і непрямим шляхом - через заражений одяг, посуд і так далі. Ті, що перехворіли вітряною віспою набувають стійкого імунітету до хвороби.

Симптоми вітряної віспи: інфекція вітряної віспи зазвичай починається з легкого жару і нездужання. Через добу з'являється висип. Спочатку це маленькі червоні плямочки на тілі, руках, ногах і обличчі. Відрізнити висип вітряної віспи від інших шкірних висипань можна за допомогою таблиці. Незабаром плямочки набухають і наповнюються рідиною, утворюючи бульбашки. Висип викликає сильне свербіння. Рідина в бульбашках дуже заразлива, оскільки містить живі віруси. Може бути декілька хвиль висипання, але врешті-решт бульбашки підсихають і покриваються кіркою. Нарешті на 7-10-й день всі бульбашки покриваються кіркою, температура падає і хворий перестає бути заразливим.

Свинка

Свинка, або епідемічний паротит - гостре інфекційне захворювання вірусної природи, що вражає залози, найчастіше привушні і підщелепні, але інколи і статеві - яєчка і підшлункову залозу. Хвороба поширюється в результаті прямих контактів із зараженими, через слину або рідкі виділення дихальних шляхів. Свинка нерідко дає такі ускладнення, як втрата слуху, ураження серця, печінки і центральної нервової системи. Приблизно у кожної третьої особи, що перехворіла в дитинстві свинкою, після статевого дозрівання розвивається орхіт - запалення яєчок; зазвичай він не має наслідків, але в деяких випадках викликає безпліддя.

Симптоми свинки: на початку захворювання з'являються головний біль, поганий апетит, стомлюваність і жар. Через деякий час починається біль у вухах, що посилюється при жуванні. Привушні залози спухають з обох боків або з одного боку. Пухлина збільшується протягом декількох днів і зберігається приблизно 1 тижня.

Скарлатина

Скарлатина - гостре інфекційне захворювання, що викликається стрептококом. Симптоми скарлатини багато в чому збігаються з симптомами ангіни, тому точно встановити діагноз не завжди можливо і інфікована людина може стати рознощиком вірусу. Інфекція передається при розмові, кашлі, чхання повітряно-крапельним шляхом, а також через посуд, іграшки, книги. Хворий заразливий впродовж всього періоду захворювання, а також може бути бацилоносієм ще 1 місяць після хвороби. Той, хто переніс скарлатину зберігає до неї стійкий імунітет.

Симптоми скарлатини: температура підвищується до 39 - 40°С і вище. На початку хвороби, - сильний головний біль, часто - блювання, інколи марення і судоми. У горлі відчувається паління, ковтати важко. Опухають залози під нижньою щелепою, боляче відкривати рот. До кінця першого дня хвороби з'являється висип.

Кашлюк

Кашлюк - гостре інфекційне захворювання - викликається надзвичайно заразливою бактерією. Хвороба поширюється повітряно-краплинним шляхом на відстані 2-3 м. Хворіють діти частіше у віці від декількох місяців до 5-8 років. Ті, що перенесли кашлюк набувають стійкого імунітету; імунітет можна отримати і завдяки вакцинації. Вакцину кашлюку часто вводять разом з вакцинами дифтерії і стовбняку дітям до 7 років. Для дітей старше 7 років вакцину кашлюку в комбіновану вакцину не додають, оскільки хвороба в цьому віці вже не настільки небезпечна.

Загрозливим життю ускладненням кашлюку є пневмонія. Крім того, під час кашлю напруга тіла настільки сильна, що це може викликати грижі, випадання прямої кишки і крововилив в мозок. Протягом декількох подальших років у дитини, що перенесла кашлюк, з'являється схильність до інших захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем.

Симптоми кашлюка: на перших порах кашлюк виглядає як грип або респіраторна інфекція: червоність в горлі, кашель, чхання, очі, що сльозяться, легкий жар. Через декілька тижнів, кашель стає все більш болісним, напади починаються раптово і повторюються по 40 і більше разів протягом доби. Вони часто супроводяться блювотою. На останній стадії захворювання жар і інші симптоми минають, але кашель залишається. Важкі напади продовжуються, особливо ночами. Дитя кашляє по 8-10 разів, жодного разу не передихнувши, потім він нарешті зітхає, проводячи характерний судорожний і галасливий звук. Ця стадія може продовжуватися тижні, але врешті-решт напади кашлю слабіють.

Дифтерія

Дифтерія - гостре інфекційне захворювання, що викликається дифтерійною паличкою. Вона поширюється за допомогою прямих і непрямих контактів із зараженою людиною. Дифтерійні палички виділяють токсичні речовини, що вражають тканини тіла, особливо нервової системи і серця. Тривала дія цих речовин може викликати смерть. Раніше дифтерія була одним з найчастіших смертельних дитячих захворювань, але завдяки імунізації вона стала досить рідкісним захворюванням.

Симптоми дифтерії: на задній стінці горла утворюються плівки. Ці плівки врешті-решт злипаються і повністю закривають дихальний прохід. Є і інші симптоми: виразки в горлі, залози на шиї що спухнули, жар і лихоманка, головний біль і нудота.

УВАГА!!! У разі виявлення перших симптомів захворювання рекомендуємо утриматися від відвідування ДНЗ та звернутися по кваліфіковану медичну допомогу до дільничного педіатра.

__________________________________________________________________

Медично - педагогічний контроль за фізичним вихованням

Загальна щільність заняття( пояснення педагога, показ, виконання вправдітьми)

При визначенні загальної щільності заняття підсумовують час, затрачений на всі види діяльності, крім часу простою, і обчислюють відсоткове відношення їхньої суми до загальної три­валості заняття.
Загальна щільність - це раціонально використаний час * 100 : тривалість заняття
Наприклад, заняття тривало 30 хв, з них 27 хв використано раціонально. Загальна щільність заняття становить 27 хв • 100/30 = 90%.

Норма загальної щільності занять з фізичної культури у залі - 80 - 90 %, на вулиці - 90 - 95%.
Моторна щільність заняття(відображає руховий компонент заняття з фізичної культури). Моторна щільність визначається відношенням часу, затраченого на безпосереднє виконання вправ, до всього часу заняття %. Це один з об'єктивних критеріїв ефективності заняття, зокрема, його впливу на комплексне розв'язання оздоровчих, освітніх та виховних завдань.
Моторна щільність - це час, затрачений на рухи * 100 : тривалість заняття.
Наприклад, тривалість заняття 35 хв., діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, брали участь у рухливій грі та ін. - 26 хв.
Моторна щільність даного заняття становить 26 • 100 : 35 = 74%
Оптимальною моторною щільністю занять з фізичної культури слід вважати для дітей першої та другої молодших груп - 60-65%, середньої - 65-70%, старшої - 70-80% .
Пульс - показник зміни реакції серцево-судинної системи на фізичні навантаження дітей.

Медичний працівник на занятті з фізичної культури веде підрахунок пульсу одного або двох дітей (з основної медичної групи). Підрахунок пульсу проводиться протягом 10 с (потім цей показник множать на 6 і отримують кількість ударів пульсу за хвилину).

Пульс підраховують шість разів: перед початком заняття, після підготовчої частини (виконання загальнорозвиваючих вправ), після виконання основних рухів, рухливої гри, після заключної частини та через 3-4 хв після заняття (у відновному періоді).
Показником правильної побудови заняття є поступове підвищення частоти пульсу від вихідних даних на 15-20% у першій половині підготовчої частини, після виконання загальнорозвиваючих вправ на 35-45%, після основних рухів на 50-60%, відразу після гри великої рухливості на 70-90% (що досягається також високим емоційним тонусом дітей). У заключній частині частота пульсу знижується і перевищує вихідні дані на 5-10%, через 3-4 хв після заняття пульс знижується до вихідних даних. Для забезпечення тренувального ефекту на заняттях з фізичної культури середній рівень частоти пульсу для дітей 3-4 років повинен складати 130-140 ударів за хвилину, для дітей 5-6 років - 150 ударів за хвилину (Ю.П. Змановський, Г.П. Юрко). Середній рівень частоти серцевих скорочень визначається шляхом сумування даних частоти пульсу після підготовчої частини, виконання основних рухів, рухливої гри, заключної частини і ділення цієї суми на 4.

Загальнозміцнювальною дією на організм є загартовування. Загартовування потрібно робити постійно, і якщо з якихось причин процедури були перервані, відновлювати їх потрібно із самого початку. Тільки якщо дотримувати­ся усіх цих правил, матимемо пози­тивний результат, а саме - підви­щиться імунітет організму.

Дитя може часто і тривалий час хворіти, якщо в харчовому раціоні дитини не вистачає вітамінів або харчування - незбалансоване (на­приклад, їжа містить велику кіль­кість вуглеводів, але мало білків та жирів). Важливо налагодити зба­лансоване харчування. Для нор­мальної роботи імунної системи не­обхідно, щоб у харчуванні дитини були присутні білки й жири тварин­ного походження (молочні й кисло­молочні продукти, м'ясо, риба), ві­таміни, основним джерелом яких є овочі й фрукти. Влітку дітям старше 5 місяців дуже корисні свіжі, терміч­но не оброблені фрукти, ягоди, со­ки. Вони містять велику кількість ві­тамінів, а після термічної обробки або консервування кількість вітамі­нів набагато менша. За літо орга­нізм дитини нагромадить вітаміни, що зміцнять її імунну систему.